Логістичний словник: терміни простими словами
Види перевезень, вантажів і транспорту
Логістика — організація руху товарів та інформації від постачальника до отримувача. Її завдання — узгодити транспорт, запаси, документи й строки, щоб доставка відповідала потребі клієнта.
Транспортна логістика — планування та координація перевезення. Логіст враховує властивості вантажу, доступність автомобілів, маршрут і умови роботи на адресах.
Ланцюг постачання — послідовність учасників і операцій, через які проходить товар: закупівля, виробництво, зберігання та доставка. Затримка на одному етапі може вплинути на всі наступні.
Вантаж — майно або товар, прийнятий до перевезення. Для підбору автомобіля потрібні не лише його назва, а й вага, розміри, пакування та особливі вимоги.
Вантажна партія — кількість товару, яку відправляють як одне замовлення. Партія може складатися з однієї коробки, кількох палет або повного автомобіля.
Вантажне місце — окрема упакована одиниця, яку можна порахувати під час приймання. Наприклад, три ящики й дві палети становлять п’ять вантажних місць.
Генеральний вантаж — штучний товар у тарі або без неї, який обліковують окремими місцями. До нього належать коробки, ящики, обладнання та палетована продукція.
Палетований вантаж — товар, зібраний і закріплений на піддонах. Це прискорює механізоване завантаження, але потребує перевірки висоти палет і можливості їх штабелювання.
Навалочний вантаж — матеріал, який завантажують без індивідуальної тари, переважно насипом або навалом. Для щебеню чи вугілля важливі щільність і допустима маса завантаження.
Насипний вантаж — сипучий матеріал, наприклад зерно, пісок або гранули. Кузов підбирають за властивостями продукту, вимогами до чистоти й способом розвантаження.
Наливний вантаж — рідина, яку перевозять у цистерні або іншій відповідній ємності. Потрібно враховувати сумісність матеріалів, герметичність і вимоги до очищення.
Крихкий вантаж — предмети, що можуть пошкодитися від удару, вібрації чи тиску. Для скла або електроніки заздалегідь погоджують пакування, фіксацію та спосіб вантажних робіт.
Швидкопсувний вантаж — продукція з обмеженим строком придатності, стан якої залежить від часу та умов доставки. Маршрут планують разом із температурним режимом і графіком приймання.
Температурний вантаж — товар, який потрібно перевозити в погодженому діапазоні температур. У заявці зазначають конкретні значення, а не лише побажання «везти в холоді».
Небезпечний вантаж — речовина або виріб, що може створювати небезпеку під час перевезення. Умови визначають за класифікацією, кількістю, пакуванням і правилами відповідного виду транспорту.
Негабаритний вантаж — вантаж, перевезення якого в конкретній конфігурації транспортного засобу перевищує допустимі габарити. Перед рейсом перевіряють маршрут, обмеження та потребу в дозволах.
Великовагове перевезення — перевезення, у якому загальна маса або навантаження на осі перевищують застосовні допустимі значення. Враховують не тільки вантаж, а й сам транспортний засіб.
Довгомірний вантаж — товар значної довжини: труби, балки, профілі. Потрібно перевірити довжину платформи, виступи, опори та схему кріплення.
Об’ємний вантаж — товар, який займає багато місця відносно своєї маси. Для меблів чи утеплювача визначальними можуть бути кубатура й висота кузова, а не тоннаж.
Збірний вантаж — відправлення, яке об’єднують із партіями інших замовників. Такий формат допомагає розподілити витрати, але може передбачати термінальні операції й додаткові зупинки.
FTL — формат перевезення із замовленням цілого автомобіля під одне відправлення. Машина не обов’язково заповнена повністю: важливе її виділення для погодженого замовлення.
LTL — формат доставки партії, яка займає лише частину місткості автомобіля. Решту простору можуть використовувати інші сумісні відправлення.
Догруз — розміщення додаткової партії в автомобілі, який уже виконує перевезення. Погоджують сумісність товарів, залишок місткості та вплив додаткових адрес на строки.
Окремий автомобіль — транспорт, виділений для конкретного замовлення. Це дає більше контролю над маршрутом, порядком завантаження та часом подачі.
Міжміське перевезення — доставка між населеними пунктами. Крім відстані, на планування впливають дорожні умови, час руху й можливість приймання вантажу.
Міжнародне перевезення — доставка з перетином державного кордону. Потрібно погодити транспортні й митні документи, умови проходження кордону та вимоги країн маршруту.
Мультимодальне перевезення — доставка із використанням двох або більше видів транспорту. Наприклад, автомобіль привозить вантаж до порту, а далі його перевозять морем.
Інтермодальне перевезення — переміщення вантажу в одній транспортній одиниці різними видами транспорту без перевантаження самого товару. Типовий приклад — контейнер на автомобілі та залізничній платформі.
Доставка від дверей до дверей — організація перевезення від адреси відправника до адреси отримувача. Вантажні роботи, підйом на поверх і митні операції потрібно погоджувати окремо.
Доставка останньої милі — завершальний відрізок шляху до кінцевого отримувача. Тут особливо важливі під’їзд, часові вікна, поверх і можливість розвантаження.
Тентований автомобіль — машина з кузовом, захищеним гнучким тентом. Залежно від конструкції можливе заднє, бокове або верхнє завантаження.
Фургон — автомобіль або причіп із жорстким закритим кузовом. Захищає товар від опадів і зовнішнього впливу, але спосіб завантаження залежить від дверей та оснащення.
Бортовий автомобіль — транспорт із відкритою платформою та бортами. Підходить для вантажів, які завантажують збоку або зверху та належним чином захищають і закріплюють.
Рефрижератор — кузов із термоізоляцією та установкою для активного підтримання температури. Можливості охолодження чи нагрівання потрібно уточнювати для конкретної машини.
Ізотерма — термоізольований кузов, який уповільнює теплообмін із навколишнім середовищем. Без активної установки він не гарантує задану температуру протягом будь-якого маршруту.
Самоскид — автомобіль або напівпричіп із кузовом, який нахиляється для розвантаження. Потрібні достатній простір, стійка площадка та безпечна відстань до перешкод.
Цистерна — транспортна ємність для рідин, газів або окремих сипучих продуктів. Її оснащення й допуски мають відповідати конкретному вантажу.
Автовоз — спеціалізований транспорт для перевезення автомобілів. Кількість доступних місць залежить від розмірів машин, їх маси та конструкції платформи.
Евакуатор — автомобіль із обладнанням для завантаження та перевезення іншого транспортного засобу. Перед замовленням повідомляють масу, габарити та стан коліс і кермового управління.
Кран-маніпулятор — автомобіль із вантажопідіймальною установкою для завантаження або розвантаження. Допустима маса підйому залежить від вильоту стріли та умов встановлення опор.
Низькорамна платформа — причіпна техніка зі зниженою висотою вантажного майданчика. Допомагає перевозити високе обладнання, але не скасовує перевірку загальних габаритів і маси.
Трал — поширена назва спеціалізованого причепа або напівпричепа для важкої техніки. Для підбору потрібні точні розміри, маса, точки опори й спосіб заїзду.
Гідроборт — підйомна платформа на автомобілі, що переміщує вантаж між землею та рівнем кузова. Перевіряють її вантажопідйомність, розміри й можливість використання на адресі.
Напівпричіп — причіпний транспортний засіб, частина маси якого передається на тягач. Тип кузова, осі й допустимі навантаження визначають придатність до конкретного перевезення.
Причіп — транспортний засіб, який буксирує автомобіль і який переважно спирається на власні осі. Його параметри враховують разом із характеристиками тягової машини.
Сідельний тягач — автомобіль для буксирування напівпричепа через сідельно-зчіпний пристрій. Сам тягач не визначає місткість вантажного відсіку: вона залежить від напівпричепа.
Автопоїзд — зчіпка автомобіля з причепом або тягача з напівпричепом. Умови руху й навантаження оцінюють для всієї зчіпки.
MEGA — напівпричіп зі збільшеною внутрішньою висотою, часто близько трьох метрів. Точний об’єм, висоту дверей та вантажопідйомність перевіряють у характеристиках конкретної одиниці.
Вантажопідйомність — допустима маса вантажу для конкретного транспортного засобу. Фактичне завантаження також обмежують навантаження на осі, маршрут і оснащення кузова.
Кубатура кузова — внутрішній об’єм вантажного відсіку в кубічних метрах. Однакова кубатура не означає однакову придатність: форма товару, дверні отвори й штабелювання також важливі.Документи, міжнародні правила та учасники доставки
Відправник — сторона, яка передає вантаж для перевезення. Вона забезпечує погоджені дані про товар, його готовність і необхідні документи.
Одержувач — сторона, уповноважена прийняти вантаж у місці доставки. Контакти відповідальної особи та порядок приймання потрібно надати до прибуття автомобіля.
Перевізник — сторона, що виконує перевезення за договором. Її обов’язки, відповідальність і порядок документального підтвердження доставки визначають застосовні правила та домовленості.
Експедитор — фахівець або компанія, що організовує перевезення й погоджений супровід. Експедитор не завжди сам виконує рейс: він може залучати перевізників та інших учасників.
Диспетчер — працівник, який координує подачу транспорту, адреси, графік і зв’язок із водіями. Обсяг його повноважень залежить від організації роботи компанії.
Логіст — фахівець, який узгоджує транспорт, маршрут, строки та ресурси доставки. Його робота починається з точних вихідних даних про вантаж.
Митний брокер — посередник, який виконує погоджені дії з митного оформлення. Для роботи йому потрібні достовірні відомості про товар і повноваження від замовника.
Контрагент — інша сторона господарських відносин: замовник, перевізник, постачальник або підрядник. Перед співпрацею перевіряють реквізити, повноваження й погоджені умови.
Договір перевезення — домовленість щодо доставки вантажу та обов’язків сторін. Важливо визначити, хто виконує вантажні роботи, оформлює документи й відповідає за окремі етапи.
Договір транспортного експедирування — домовленість про організацію перевезення та супутні послуги. Перелік операцій і витрат має відповідати фактично замовленому супроводу.
Заявка на перевезення — документ із параметрами конкретного рейсу: адресами, датами, вантажем, транспортом і ціною. Її значення визначають зміст і зв’язок із договором.
ТТН — товарно-транспортна накладна для обліку вантажу та його автомобільного перевезення. Дані про учасників, місця, масу й приймання повинні відповідати фактичній відправці.
е-ТТН — товарно-транспортна накладна в електронній формі. Для її використання учасники узгоджують доступ до системи, підписання та порядок внесення даних.
CMR — скорочення назви конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення; у практиці так називають і відповідну накладну. Накладна фіксує відомості про сторони, вантаж та перевезення.
e-CMR — електронна форма міжнародної автомобільної накладної в межах відповідного правового механізму. Її застосовність перевіряють для учасників і країн маршруту.
Інвойс — комерційний рахунок із даними про продавця, покупця, товар і вартість. У міжнародній поставці він є важливим джерелом відомостей для оформлення.
Проформа-інвойс — попередній рахунок, який описує запропоновану поставку. Він не завжди підтверджує завершений продаж або замінює остаточний комерційний інвойс.
Пакувальний лист — опис складу відправлення за місцями, вагою та пакуванням. Допомагає звірити коробки й палети з документами та швидше виявити розбіжності.
Специфікація — деталізований перелік товарів або вимог до поставки. Може містити артикули, кількість, характеристики й погоджені ціни.
Сертифікат походження — документ, що підтверджує походження товару за відповідними правилами. Це не те саме, що адреса складу, з якого товар відправили.
Митна декларація — оформлені відомості про товар і заявлений митний режим. Для коректного заповнення потрібні дані про класифікацію, вартість, походження та операцію.
Митне оформлення — виконання процедур, необхідних для поміщення товару в певний митний режим. Тривалість залежить від документів, виду товару та контрольних заходів.
Митний контроль — перевірка дотримання митних вимог щодо товарів, документів і транспортних засобів. Може включати документальні перевірки, огляд та інші передбачені процедури.
Експорт — вивезення товарів у відповідному митному режимі. Перед відправкою перевіряють необхідні документи, обмеження та умови країни призначення.
Імпорт — ввезення товарів у відповідному митному режимі. Витрати можуть включати митні платежі й оформлення, які потрібно врахувати окремо від перевезення.
Митний транзит — переміщення товарів під митним контролем між визначеними пунктами. Транзит не означає автоматичного випуску товару у вільний обіг.
TIR Carnet — книжка МДП, що використовується в міжнародній системі митного транзиту TIR. Система передбачає гарантію митних платежів; це не страховий поліс на сам вантаж.
NCTS — електронна система, яка забезпечує обмін даними та супровід процедур спільного транзиту. Конкретні вимоги до декларації й гарантії залежать від операції.
MRN — унікальний реєстраційний номер митної операції або декларації у відповідній системі. Його використовують для ідентифікації та відстеження оформлення.
EORI — ідентифікаційний номер учасника митних операцій у ЄС. Потребу в ньому перевіряють за роллю компанії та характером операції.
УКТ ЗЕД — українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності. Код обирають за властивостями товару; від нього можуть залежати платежі та регуляторні вимоги.
HS — міжнародна Гармонізована система опису та кодування товарів. Її базові коди лежать в основі національних класифікацій, які можуть мати додаткову деталізацію.
Митна вартість — вартісна основа, яку визначають за застосовними правилами для митних цілей. Вона не завжди дорівнює лише сумі товару в інвойсі.
Мито — митний платіж, який може застосовуватися під час переміщення товару. Ставка й наявність пільг залежать від класифікації, походження та режиму.
ПДВ при імпорті — податок, що може нараховуватися під час ввезення товару. Базу, ставку та винятки перевіряють для конкретної операції.
ADR — міжнародна угода щодо автомобільного перевезення небезпечних вантажів. Її вимоги охоплюють, зокрема, класифікацію, пакування, маркування, документи та підготовку учасників.
Номер ООН — чотиризначний ідентифікатор небезпечної речовини або групи виробів у транспортній класифікації. Разом з іншими даними він допомагає встановити умови перевезення.
Паспорт безпеки SDS — документ із відомостями про небезпеки речовини або суміші та правила поводження. Транспортний розділ допомагає підготувати дані для оцінки перевезення.
Incoterms® — правила ICC, які розподіляють між продавцем і покупцем обов’язки, витрати та ризики доставки. У договорі зазначають правило, точне місце й редакцію; правила не визначають перехід права власності.
EXW — правило Incoterms, за яким продавець надає товар у погодженому місці без обов’язку завантажувати його на транспорт покупця. Митні та завантажувальні обов’язки потрібно оцінити до вибору умов.
FCA — правило передання товару перевізнику або іншій визначеній покупцем особі в погодженому місці. Порядок передання залежить від того, чи є цим місцем приміщення продавця.
CPT — правило, за яким продавець оплачує перевезення до погодженого пункту, а ризик переходить під час передання товару перевізнику. Оплата дальшої доставки не означає збереження ризику за продавцем до прибуття.
CIP — правило з оплатою перевезення та передбаченим страхуванням продавцем. Ризик переходить під час передання товару перевізнику, тому пункт переходу ризику й пункт призначення розрізняють.
DAP — правило доставки товару до погодженого місця на прибулому транспорті, готового до розвантаження. Імпортне оформлення та розвантаження за цим правилом зазвичай покладаються на покупця.
DPU — правило доставки з розвантаженням продавцем у погодженому місці. Перед вибором перевіряють, чи може продавець організувати безпечне розвантаження саме там.
DDP — правило доставки з виконанням продавцем імпортного оформлення та сплатою передбачених імпортних платежів. Здатність продавця виконати ці обов’язки потрібно перевірити до укладення договору.
FAS — правило для морського й внутрішнього водного транспорту з переданням товару вздовж борту судна в погодженому порту відвантаження. Воно не є універсальною умовою автомобільної доставки.
FOB — правило для водного транспорту з переданням товару на борту судна в порту відвантаження. Ризик переходить при такому переданні, а не після прибуття до покупця.
CFR — правило водного перевезення: продавець оплачує доставку до порту призначення, але ризик переходить після розміщення товару на борту в порту відвантаження.
CIF — правило водного перевезення з оплатою фрахту та передбаченим страхуванням продавцем. Ризик переходить у порту відвантаження при розміщенні товару на борту, а не в порту призначення.Пакування, склад, маршрути, вартість і контроль доставки
Палета — платформа для розміщення та переміщення товару навантажувачем. У заявці потрібні розміри завантаженої палети, її висота й загальна маса.
Європалета — поширений піддон формату 1200 × 800 мм. Виступи товару за його краї збільшують фактичне місце, яке відправлення займає в кузові.
Палетизація — формування стійкого вантажного місця на піддоні. Враховують розподіл маси, положення коробок і спосіб закріплення товару.
Штабелювання — розміщення вантажних місць одне на одному. Дозвіл на штабелювання залежить від міцності тари, властивостей товару й допустимого навантаження зверху.
Нештабельований вантаж — вантаж, на який не можна ставити інші місця. Навіть легка палета може займати значну частину місткості, якщо простір над нею недоступний.
Стретч-плівка — еластична плівка для об’єднання й стабілізації упаковок. Вона не замінює транспортні ремені та належне кріплення палети в автомобілі.
Обрешітка — захисний каркас навколо виробу, часто з деревини. Допомагає захистити предмет від механічного впливу, але збільшує вагу й габарити місця.
Маркування вантажу — нанесення даних та знаків на упаковку. Допомагає визначити отримувача, номер місця, орієнтацію й особливі умови поводження.
Маніпуляційні знаки — позначення правил поводження з упаковкою: берегти від вологи, не перевертати, обережно. Вони доповнюють належне пакування, а не замінюють його.
Пломба — засіб контролю доступу до кузова або упаковки. Номер і стан пломби фіксують у погоджених документах; сама пломба не підтверджує кількість чи стан усього товару.
Маса нетто — маса самого товару без тари. Для підбору автомобіля її недостатньо, якщо пакування й піддони мають суттєву вагу.
Маса брутто — маса товару разом із пакуванням. Потрібно уточнювати, чи включені піддони, кріплення та інші складові відправлення.
Тара — упаковка або ємність, у якій розміщено товар. Її конструкція повинна відповідати масі, способу вантажних робіт і умовам перевезення.
Об’ємна вага — розрахунковий показник на основі габаритів вантажу. Формула й коефіцієнт залежать від виду перевезення та тарифу, тому універсальне значення застосовувати не можна.
Тарифна вага — величина, за якою розраховують оплату згідно з правилами тарифу. Це може бути фактична або об’ємна вага та інша погоджена база.
Завантажувальний метр (LDM) — умовний метр довжини вантажного простору за використання його повної ширини. Допомагає оцінювати місце в кузові для нештабельованих вантажів.
Центр ваги — умовна точка зосередження маси предмета. Її положення впливає на стійкість, підйом і розміщення вантажу в автомобілі.
Навантаження на вісь — частина маси транспортного засобу з вантажем, яка припадає на конкретну вісь. Загальна допустима маса не гарантує дотримання осьових обмежень.
Кріплення вантажу — заходи, що запобігають його зміщенню, перекиданню та падінню. Схему обирають за масою, формою, опорами й силами, які виникають під час руху.
Стяжний ремінь — елемент кріплення з натяжним механізмом. Важливі його маркування, стан, спосіб використання й захист від гострих країв.
Протиковзний мат — матеріал між вантажем і опорною поверхнею, який збільшує тертя. Його застосовують як частину розрахованої схеми кріплення.
Вантажно-розвантажувальні роботи — операції переміщення товару на транспорт або з нього. Виконавців, техніку, час і оплату погоджують до подачі автомобіля.
Вилковий навантажувач — техніка для підйому та переміщення вантажів на вилах. Перевіряють вантажопідйомність, довжину вил і доступ до місця роботи.
Гідравлічний візок — ручний або механізований засіб для переміщення піддонів на невеликій відстані. Потребує придатної поверхні та відповідного доступу під палету.
Складська логістика — організація приймання, розміщення, зберігання й відвантаження товарів. Її якість впливає на точність залишків і готовність замовлень до доставки.
Відповідальне зберігання — зберігання майна за погодженими умовами приймання, обліку та відповідальності. Температуру, доступ і додаткові операції визначають у договорі.
Адресне зберігання — закріплення за товаром конкретного місця на складі. Допомагає швидко знайти потрібну одиницю та зменшити помилки під час комплектування.
Комплектування замовлення — відбір потрібних товарів зі складського запасу. Перевіряють артикули, кількість, партії й вимоги до пакування.
Крос-докінг — приймання товару з подальшим відправленням без тривалого зберігання. Потребує узгоджених графіків транспорту й точних даних про відправлення.
Консолідація — об’єднання кількох партій для спільного перевезення. Важливо погодити сумісність, порядок обробки та готовність усіх відправлень.
Деконсолідація — розділення об’єднаної партії на окремі відправлення. Після звірки кожну частину спрямовують відповідному отримувачу.
FIFO — принцип видачі запасу, за якого раніше прийнятий товар відвантажують першим. Допомагає уникати залежування, якщо порядок відповідає властивостям продукції.
FEFO — принцип видачі товару за найближчим закінченням строку придатності. Для продуктів із різними датами він може бути важливішим за дату надходження.
WMS — система управління складом, яка підтримує облік місць і складських операцій. Її користь залежить від точності даних та дисципліни користувачів.
TMS — система планування й управління перевезеннями. Допомагає працювати із заявками, транспортом, маршрутами, статусами та витратами.
3PL — передання погоджених логістичних операцій зовнішньому провайдеру. Перевезення, склад і документообіг можуть поєднуватися, але конкретний обсяг послуг визначає договір.
4PL — модель, у якій провайдер координує ширший ланцюг постачання та роботу інших виконавців. Від 3PL її відрізняє акцент на інтегрованому управлінні.
Маршрутизація — вибір шляху та послідовності точок доставки. Враховують обмеження руху, характеристики автомобіля, графіки адрес і доступний час.
Часове вікно — погоджений інтервал для прибуття або виконання операції. Приїзд поза ним може спричинити очікування чи перенесення приймання.
ETA — очікуваний час прибуття транспорту. Це прогноз, який уточнюють у разі заторів, зміни маршруту чи затримки на попередній адресі.
Lead time — загальний час від початку погодженого процесу до його завершення. Для доставки потрібно уточнювати, чи включені підготовка, складські операції та очікування.
Транзитний час — час переміщення між визначеними пунктами. Його межі погоджують окремо, щоб не плутати з повним строком виконання замовлення.
Фрахт — у практиці логістики плата за перевезення, а в окремих контекстах — домовленість про використання транспортної місткості. Значення уточнюють за договором і видом транспорту.
Логістична ставка — погоджена ціна послуги для конкретних параметрів перевезення. Потрібно перевірити, які операції, податки та додаткові витрати вона включає.
Простій — очікування транспорту, за яке за погодженими умовами може нараховуватися додаткова плата. Початок відліку, безоплатний час і спосіб фіксації визначають заздалегідь.
Порожній пробіг — рух автомобіля без вантажу до завантаження або після доставки. Він може впливати на доступність машини й загальну економіку рейсу.
Підтвердження доставки (POD) — документ або погоджений запис про передання вантажу отримувачу. Може включати дату, підпис, відмітки про кількість і зауваження.
Страхування вантажу — захист майнового інтересу щодо товару від ризиків, передбачених полісом. Перевіряють покриття, винятки, страхову суму та порядок повідомлення про подію.
Страхування відповідальності CMR — страхування відповідальності перевізника в погоджених межах щодо міжнародного автомобільного перевезення. Воно не дорівнює страхуванню вантажу від усіх ризиків і не гарантує повне відшкодування його вартості.
Претензія — оформлена вимога щодо порушення погоджених умов або пошкодження вантажу. Для розгляду потрібні підтвердження обставин, документи й розрахунок вимоги.